17.03.2022р.

Видра річкова (Lutra lutra)

Напівводний спосіб життя, безсумнівно, наклав відбиток на вигляд цього звіра. Видра має гнучке тіло, довгий плаский хвіст, невиразну шию й невеликі вушні раковини, поруч з якими розташовуються спеціальні складки шкіри, що закривають вушні отвори під час пірнання. Видра майстерно плаває та пірнає. Віддає перевагу великим водоймам або річкам з плавною течією. Крім усього іншого, природа, невідомо чому, наділила видру надзвичайною чарівністю. Спостерігати за цим звіром, що або плаває, або почухується на березі - справжнє задоволення. Дитинчата ж видри - одні з найпотішніших і тямущих звіряток наших широт. Видра веде потайний спосіб життя, її присутність у водоймі видають зазвичай сліди на вологому ґрунті, які легко впізнати по відбитку перетинки між пальцями й сліду від хвоста, що волочиться. Розміри: довжина тіла до 90 см. Забарвлення: хутро каштаново-коричневого кольору. Харчування: харчується головним чином рибою і раками. Не втрачає можливості поживитися великими водяними комахами, жабами, пташенятами або дрібними гризунами. Плідність: раз у рік народжується 2-5 дитинчат. Зимівля: у сплячку не впадає. Поширення: на всій території України. Місцеперебування в місті: водойми на околицях міст. Природоохоронний статус: вид включений у Червону книгу України і до додатка до Бернської конвенції. Вимагає особливої охорони.

 

Морфологія

Голова і тіло довжиною 500—820 мм, хвіст довжиною 330—500 мм, вага 5—14 кг. Самці в середньому більші за самиць. Верх тіла коричнюватий, низ блідіший; нижня щелепа і шия можуть бути білуваті. Хутро коротке і густе. Шия коротка, хвіст товстий при основі, ноги короткі, пальці з перетинками.

Поведінка[ред. 

Населяють усі типи внутрішніх водних шляхів, а також гирла річок і морські бухти. Видри — чудові плавці й пірнальники. Вони можуть тимчасово сховатися в неглибоких норах або в купі каміння і корчів, але у них є принаймні одна постійна нора поруч з водою. Головний вхід може знаходитися у воді, а потім йти вгору в гніздову камеру, що вище рівня води. Плавають рухами задніх ніг і хвоста і зазвичай пірнають на одну чи дві хвилини. Максимальний час пірнання — 5 хв. Подорожуючи по землі, снігу чи льоду можуть використовувати комбінації бігу та ковзання. Хоча зазвичай вони близько асоційовані з водою, іноді долають багато кілометрів по землі, наприклад, щоб знайти вільну від льоду воду. Можуть бути як денними так і нічними, але загалом активніші вночі.

За можливим винятком роду Meles, видри є найбільш грайливими з мустелових. Деякі види беруть участь в цілорічній забаві ковзання вниз брудом і заметами, у яких беруть участь особи різного віку. Іноді вони роблять тунелі під снігом, щоб вийти на деякій відстані. Дієта складається головним чином з риб, жаб, раків, крабів та інших водних безхребетних. Птахи й наземні ссавці, такі як гризуни та кролики, також приймаються. Видри захоплюють свою здобич ротом, а не руками.

https://www.youtube.com/watch?v=EK58Q9bD8cw