21.01.2021р.
Єно́т уссурі́йський, або єнотоподі́бний
соба́ка (Nyctereutes procyonoides; яп. 狸, タヌキ, МФА: [tanukʲi̥]) —
вид ссавців родини псових, що походить зі Східної Азії. В Європі є інвазійним видом, який
було штучно завезено Радянським Союзом як мисливську тварину у
першій половині 20 сторіччя. В Європейському Союзі включено
до офіційного переліку інвазивних видів[1].
Оскільки вид належить до родини псових (собачих), в науковій літературі
його традиційно називають єнотоподібним або єнотовидним собакою[2], тоді як назву «єнот» по відношенню до цієї тварини
почали застосовувати в українській мові нещодавно, як запозичення з
мисливського жаргону та деяких інших мов.
Згідно списку назв ссавців України, затвердженому Комісією з зоологічної
термінології Інституту зоології НАН України, коректною українською назвою
для цієї тварини є єнотоподібний собака[3].
Не слід плутати з ракуном, якого також називають «єнот»
Назва «єнот» використовується для цього виду
в кількох мовах: у польській (Jenot), румунській (Enot), удмуртській (Енот),
німецькій (Enok). З японської, фінської та естонської мов електронні
перекладачі перекладають назву виду як «єнот» також. У Франції вид називають
китайською віверою — chien viverrin. У багатьох
мовах для позначення виду використано назву, що є похідною від англійської
«racoon-dog» — ракуновий пес, яка згодом трансформувалася в «єнотовий пес», або
«єнотовидну собаку», або «єнотоподібного собаку». Це сталося у багатьох мовах,
зокрема, мало місце і в статтях українських науковців (напр., [1] [2] [3][недоступне посилання з вересня 2019] [4]).
Дослівний переклад з латини видової назви «procyonoides» означає
«подібний (-oides) до роду Procyon», причому в початковому описі Джона Едварда Грея 1834
року ця тварина була віднесена до роду Canis,
тобто собака або пес (але згодом була виділена у окремий рід Nyctereutes,
що дослівно перекладається «нічний мандрівник»). Відповідно назви
«єнотоподібний собака» і «єнотовидний собака» ґрунтувалися на дослівному
перекладі оригінальної латинської назви першовідкривача цього виду і
переконанні, що «єнот» — це українська назва роду Procyon. Якщо ж вважати для роду Procyon більш коректною запозичену з мови повхатан назву «ракун», що нещодавно
почала застосовуватися в українській мові, дослівний переклад видової назви «procyonoides»
був би «ракуноподібний».
Зовнішнім
виглядом нагадує Cerdocyon thous.
Довжина голови й тіла від 500 до 680 мм, довжина хвоста від 130 до
250 мм. Вага 4—6 кг, але перед сплячкою 6—10 кг. Взимку шерсть
довга і густа з щільним підшерстям і грубими покривними волосками до
120 мм у довжину. Забарвлення хутра земно-коричневе або буро-сіре з
чорними покривними волосками. Хвіст темніший, ніж тулуб. Літнє хутро яскравіше,
червонувато-солом'яного кольору.
Немає коментарів:
Дописати коментар